Апостиль у Податковій службі (ДПС): як отримати?

Апостиль — це спеціальний міжнародний штамп або наклейка, що підтверджує справжність підпису, печатки та статусу посадової особи на офіційному документі, роблячи його дійсним для використання в інших країнах-учасницях Гаазької конвенції (наприклад, Україні та Польщі) без додаткової легалізації. Це спрощена форма засвідчення, яка замінює тривалі процедури консульської легалізації, дозволяючи вільно користуватися документами (паспортами, дипломами, свідоцтвами) за кордоном.

Зрозуміти, що таке апостиль, та чому він необхідний, досить просто. Практично всі документи, які використовуються за кордоном — від довідок про доходи та дипломів до свідоцтв про народження чи витягів із державних реєстрів — повинні бути не лише перекладені, а й легалізовані, щоб іноземні установи визнали їх дійсними.

У 1961 році була прийнята Гаазька конвенція про скасування вимоги консульської легалізації документів, яка суттєво спростила процедуру надання юридичної сили документам. Згідно з цією конвенцією, країни-учасниці можуть надавати документам міжнародну юридичну силу шляхом проставлення на них апостиля, що виключає необхідність проходження довгої та складної процедури консульської легалізації.

Іншими словами, апостиль — це офіційне підтвердження автентичності документа та повноважень особи, яка його підписала. Він гарантує, що документ визнається дійсним в усіх країнах, що приєдналися до Гаазької конвенції, і дозволяє безперешкодно використовувати його для юридичних, фінансових та адміністративних цілей за кордоном.

За потреби можна додати, що апостиль ставить довіру до документа на офіційний рівень, що значно спрощує міжнародні транзакції, оформлення віз, навчання чи бізнес-операції.

Штамп апостиля не проставляється на документах країн, які не приєдналися до Гаазької конвенції. У таких випадках документ підлягає більш складній і тривалій процедурі — консульській легалізації, яка передбачає поетапне засвідчення документа в українських міністерствах та подальше підтвердження у консульстві або посольстві країни призначення.

Апостилюванню в Україні підлягають документи, видані різними державними та нотаріальними органами:

• Органами прокуратури України;
• Органами судової влади
• Органами юстиції;
• Адміністративні документи (свідоцтво про народження, смерть, шлюб, розірвання шлюбу);
• Документи, видані державними або приватними нотаріусами;
• Нотаріально засвідчені копії документів, таких як трудові книжки, паспортні документи, військові квитки, технічні паспорти, дозволи на носіння зброї (актуально з 2014 року);
• Документи про освіту та наукові ступені, включно з дипломами, атестатами, табелями та виписками з університетських архівів.

В Україні апостиль ставлять три державні відомства, залежно від типу документа:

• Міністерство освіти і науки (МОН) — апостиль на документах про освіту;
• Міністерство юстиції (Мін’юст) — апостиль на документах, виданих нотаріальними органами, органами юстиції та судами;
• Міністерство закордонних справ (МЗС) — апостиль документів будь-якого виду, що не належать до компетенції МОН або Мін’юст.

Таким чином, перед подачею документа на апостиль важливо визначити його тип та уповноважений орган, щоб процедура пройшла швидко та без зайвих затримок.

Тривалість проставлення апостиля залежить від типу документа, органу, який його оформляє, та способу подачі. Зазвичай апостиль ставиться від 3 до 10 робочих днів, якщо документи подані безпосередньо в уповноважений орган.

Основні фактори, що впливають на терміни:

• Тип документа — освітні документи, податкові довідки або нотаріально засвідчені папери можуть оброблятися різний час.
• Відомство, що проставляє апостиль — МОН, Мін’юст або МЗС мають різну завантаженість та внутрішні процедури перевірки.
• Спосіб подачі документів — особисто, через довірену особу або бюро перекладів; доставка поштою або кур’єрською службою додає додаткові дні.
• Сезонні навантаження — наприклад, наприкінці року або під час активного навчального сезону документи МОН можуть оброблятися довше.

Якщо документи подаються через довірену особу або бюро легалізації, варто враховувати додатковий час на пересилку та обробку.

Рекомендується планувати подачу апостиля заздалегідь і уточнювати актуальні строки на сайтах уповноважених органів, щоб уникнути непередбачених затримок, особливо якщо документ потрібен для термінових міжнародних операцій.

Апостиль — це простий і водночас важливий механізм надання українським документам міжнародної юридичної сили. Він підтверджує автентичність документа та повноваження особи, яка його підписала, що дозволяє безперешкодно використовувати його за кордоном. Апостиль ставлять лише уповноважені державні органи — МОН, Мін’юст або МЗС — залежно від типу документа. Для тих, хто перебуває за межами України, існують зручні способи отримання апостиля через довірену особу або професійні бюро перекладів та легалізації. Дотримання правильної процедури гарантує, що документ буде визнаний у будь-якій країні, що приєдналася до Гаазької конвенції, і виключає необхідність складної консульської легалізації.

Подвійний апостиль — це спеціальна процедура легалізації документів, яка передбачає проставлення штампа апостиля двічі: спершу на оригіналі документа, а потім на його нотаріально засвідченому перекладі. Така практика застосовується у країнах із підвищеними вимогами до легалізації документів, наприклад, в Італії, Швейцарії, Франції чи Бельгії. Подвійний апостиль гарантує, що визнання документа за кордоном поширюється не лише на оригінал, але й на його переклад, що робить його юридично чинним і повністю допустимим для використання в офіційних процедурах іншої держави.

Коли потрібен подвійний апостиль?

Подорожуючи за кордон як у ділових, так і в приватних цілях, рано чи пізно виникає потреба легалізувати українські документи для їх офіційного використання в іншій країні. Часто з’являються питання: де та як легалізувати свідоцтво про шлюб, свідоцтво про народження або трудову довідку? У таких випадках на допомогу приходить апостиль або подвійний апостиль, залежно від вимог країни призначення.

Зазвичай подвійний апостиль застосовується до таких типів документів:

• Документи, видані органами РАЦС — свідоцтва про народження, шлюб, смерть;
• Судові рішення та постанови;
• Довіреності та заяви, оформлені у нотаріуса;
• Освітні документи — дипломи, атестати, додатки та академічні виписки;
• Довідки з місця проживання, довідки про несудимість, трудові книжки.

Особливі вимоги існують для певних категорій документів:

• Для документів про освіту додатково подається архівна довідка з навчального закладу, яка підтверджує факт навчання особи у зазначеному ВНЗ;
• Для документів юридичних осіб необхідно надати офіційний лист на фірмовому бланку, засвідчений підписом та печаткою організації.

Подвійний апостиль гарантує, що як оригінал документа, так і його нотаріально засвідчений переклад визнаються дійсними за кордоном, що особливо важливо для країн із підвищеними вимогами до легалізації документів.

Які країни вимагають подвійний апостиль?

Для легалізації українських документів у певних країнах необхідно проставляти подвійний апостиль, тобто штамп ставиться на оригіналі документа та на його нотаріально засвідченому перекладі. Такі вимоги встановлені державами з підвищеними стандартами легалізації документів.

Нижче наведено приклади країн, які часто потребують подвійний апостиль:

• Швейцарія;
• Португалія;
• Франція;
• Бельгія;
• Норвегія;
• Нідерланди;
• Данія;
• Австрія;
• Велика Британія;
• Італія.

Слід зазначити, що список країн може змінюватися, а вимоги щодо подвійного апостиля залежать від типу документа та місцевого законодавства. Для актуальної інформації про держави-учасниці Гаазької конвенції та країни, що вимагають подвійне апостилювання, рекомендується звертатися до офіційних сайтів МОН та МЗС України.

Як отримати подвійний апостиль?

Отримання подвійного апостиля — процедура, яка включає кілька етапів і вимагає точного дотримання правил, щоб документ був визнаний за кордоном. Основна суть полягає в тому, що штамп апостиля ставиться спершу на оригіналі документа, а потім на його нотаріально засвідченому перекладі.

Загальна послідовність виглядає так:

• Підготовка оригіналу документа: переконайтеся, що документ виданий на офіційному бланку, містить підпис уповноваженої особи та печатку, якщо це передбачено.
• Нотаріальне засвідчення перекладу: переклад документа має бути виконаний кваліфікованим перекладачем та засвідчений у нотаріуса.
• Проставлення апостиля на оригіналі: апостиль ставить уповноважений орган України: МОН, Мін’юст або МЗС — залежно від типу документа.
• Проставлення апостиля на перекладі: після нотаріального засвідчення перекладу на нього ставиться другий апостиль, що робить документ повністю готовим для офіційного використання за кордоном.

Для тих, хто перебуває за кордоном або хоче зекономити час та уникнути помилок у процедурі, бюро перекладів De-Lis пропонує комплексну підтримку:

• Перевірку документів перед подачею;
• Нотаріальне засвідчення перекладів;
• Подачу документів у відповідні органи для проставлення апостиля;
• Повернення готового подвійного апостиля поштою або кур’єром.

Звертаючись до професіоналів, ви отримуєте швидкий, безпечний та юридично коректний результат, без необхідності особисто відвідувати державні установи в Україні.

Як виглядає подвійний апостиль?

Подвійний апостиль має дві частини: одна засвідчує оригінал документа, а друга — нотаріально засвідчений переклад. Візуально це виглядає як два окремі штампи або наклейки, що містять стандартні реквізити апостиля:

• Назва уповноваженого органу (МОН, Мін’юст або МЗС);
• Дата проставлення;
• Підпис посадової особи;
• Печатка органу;
• Місце видачі документа;
• Ідентифікаційний номер апостиля (за наявності).

Завдяки такому оформленню і оригінал, і переклад визнаються юридично дійсними за кордоном. У країнах, що вимагають подвійний апостиль, документ без обох штампів не буде прийнятий для офіційного використання.

Бюро перекладів De-Lis може показати приклад оформлення подвійного апостиля, щоб клієнт точно розумів, як має виглядати готовий документ, і впевнено використовував його за кордоном.

Подвійний апостиль — це надійний спосіб легалізації українських документів для використання в країнах з підвищеними вимогами. Він забезпечує повну юридичну силу як оригіналу документа, так і його перекладу, що робить документи прийнятними для іноземних установ. Для тих, хто перебуває за кордоном або бажає уникнути помилок у процедурі, оптимальним рішенням є звернення до професійних бюро, таких як De-Lis, які комплексно супроводжують процес — від нотаріального засвідчення перекладу до отримання готового подвійного апостиля. Дотримання всіх правил гарантує, що ваші документи будуть офіційно визнані у будь-якій державі, що вимагає подвійного апостиля.

Якщо ви перебуваєте за кордоном і вам потрібно поставити апостиль на документи - зробити це можна. Документи приймають до опрацювання українські органи, залежно від їх типу — Міністерство юстиції, Міністерство закордонних справ, Міністерство освіти і науки або Державний архів. Ви можете надіслати документи поштою, передати їх через довірену особу в Україні або скористатися послугами бюро перекладів та компаній, що спеціалізуються на легалізації. Важливо пам’ятати: апостиль проставляється лише в тій країні, де був виданий документ, тому дипломатичні установи за кордоном цього не роблять.

Як отримати апостиль на документи, видані в Україні?

Отримати апостиль на українські документи можна навіть перебуваючи за кордоном — головне знати, який державний орган відповідає за легалізацію кожного типу документа. Процедура залежить від того, чи це документи цивільного стану, освітні довідки, судові документи або архівні копії. Усі вони апостилюються виключно в Україні, у відповідних міністерствах або архівних установах.

Нижче — основні органи, які проставляють апостиль на українських документах:

• Міністерство юстиції України — свідоцтва та витяги РАЦС, судові документи, нотаріальні акти.
• Міністерство закордонних справ України (МЗС) — документи, видані державними органами, довідки, сертифікати, інші офіційні документи, що не входять до компетенції Мін’юсту чи МОН.
• Міністерство освіти і науки України (МОН) — дипломи, атестати, додатки до них, інші документи про освіту.
• Державні архіви України — архівні копії документів, довідки та витяги з архівних фондів.

Таким чином, щоб отримати апостиль, потрібно лише визначити тип документа та відповідний орган, після чого надіслати його поштою або передати через довірену особу. Процедура є стандартною й не залежить від місця фактичного перебування заявника.